НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

11.03.2024

ПРИВІТАННЯ КАРМЕЛЛІ ЦЕПКОЛЕНКО. Сердечно вітаємо нашу дорогу колегу, видатну українську композиторку, заслуженого діяча мистецтв України, професорку Кармеллу Цепколенко з визначною подією –  »»»



07.03.2024

Незважаючи на всі складнощі воєнного часу, до Правління НСКУ постійно продовжують надходити заяви від композиторів та музикознавців з проханням прийняти до лав Національної Спілки композиторів України. Нас радує ентузіазм молодих фахівців, які  »»»



03.03.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (лютий 2024). Українська сучасна музика різних жанрів у важкий військовий час продовжує виконувати свою патріотичну місію, залучаючи до скарбів національного мистецтва все ширші верстви слухачів як в Україні, так і за її межами. Вона звучить у багатьох концертних програмах на рівні з світовою класикою, що лише підкреслює її художню досконалість.  »»»



04.02.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (січень 2024 року). Розпочався Новий 2024 рік, в січні якого ми перетнули трагічний рубіж – 700-ий день підступного нападу російських загарбників на Україну. Однак не можна зламати дух свободи, який живе в кожному українці. Незалежно від того, воює він на передовій чи займається мирними професіями. Все одно ми всі на фронті, кожний на своєму, боремося за вільну Україну. Українське сучасне музичне мистецтво продовжує завойовувати  »»»



03.02.2024

Національна Спілка композиторів України, як і вся наша країна, понесла великі і важкі втрати під час підступної війни, розв’язаної російськими агресорами. На цьому тлі нині особливо зростає важливість поповнення Спілки новими силами – молодими талановитими композиторами та музикознавцями, готовими до боротьби на культурному  »»»



Всі новини »

ПРЕСА, ВІДГУКИ

СТАНКОВИЧ
Євген Федорович

Композитор

 

Преса, відгуки | Творчий доробок | Твори МР3 (фрагменти) | Видання | Дискографія

 

 

ПРЕСА, ВІДГУКИ

Ю.Станішевський. Чарівний світ Євгена Станковича

Л.Олійник. Україна повинна мати свою сучасну культуру не в географічному, а в духовному сенсі”

 

Юрій Станішевський,
доктор мистецтвознавства

 

 ЧАРІВНИЙ СВІТ ЄВГЕНА СТАНКОВИЧА


2 жовтня 2007 року в Національній опері України відбувся авторський концерт Євгена Станковича. Концерт творів одного з найбільш виконуваних композиторів країни, однак, не назвеш меморіальним: у ньому, крім відомої 3-ї Симфонії „Я стверджуюсь” на вірші Павла Тичини, прозвучали і прем”єри. У 2-му концерті для скрипки з оркестром, написаному композитором у 2006 році, солістом був Дмитро Ткаченко, у концерті для альта з оркестром – Андрій Війтович (обидва ці українські музиканти постійно проживають у Лондоні). Альтовий концєрт Станковича, щоправда, вже виконувався за кордоном, де часто звучать твори українського композитора. Цього літа на фестивалі у Данії відбулися прем'єри його Сонати серенад для флейти і фортепіано і П'єси для двох фортепіано, а в Канаді – Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано.

Твори Євгена Станковича, на щастя, часто виконуються і на Батьківщині провідними ор-кестрами і солістами країни. Невдовзі театральну сцену побачить нова редакція фольк-опери „Цвіт папороті”, що була зроблена композитором спеціально для Донецького театру опери і балету. Сам же Станкович тим часом працює на замовлення Національної опери України над оперою „Жага помсти” за повістю Гоголя „Страшная месть”. Гоголь, за свідченням композитора, належить до найулюбленіших і дорогих йому авторів. До творчості письменника Євген Федорович вже звертався двічі: написав балети „Майська ніч” і „Ніч перед Різдвом”. До роботи над музичною версією „Жаги помсти” він узявся з трепетом і особливою відповідальністю: окрім того, що його самого багато років інтригує цей гоголівський сюжет, оперу за мотивами цієї повісті мріяв написати, але так і не встиг реалізувати цей задум, учитель Євгена Станковича у Київській консерваторії – визначний український композитор Борис Лятошинський...

В українській музичній культурі протягом всієї її славної історії, мабуть, не знайдеться такого композитора, який би своєю могутньою і масштабною творчістю збагатив її жанрові відгалуження так, як це зумів зробити народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік Євген Станкович. Його унікальний талант багатогранно і яскраво розкрився у шести масштабних симфоніях, новаторській фольк-опері „Цвіт папороті”, у дев”яти вишуканих камерних симфоніях, у п'яти прекрасних балетах, серед яких такі перлини, як „Ольга”, „Майська ніч”, „Прометей”, „Ніч перед Різдвом” і „Вікінги”, численних камерно-вокальних, ораторіальних та інструментальних опусах, у музиці до шести вистав і більш як ста кінофільмів.

У кожному творі, часто пройнятому широким симфонічним подихом, філософською глибиною і прозорою чистотою народних джерел, завжди відчувається велич особистості автора, в мистецтві якого якнайповніше віддзеркалюється багатий і суперечливий духовний світ нашого сучасника. Драматизм і болісні роздуми про минуле і майбутнє нації, самоусвідомлення себе невіддільною часткою світового українства, космічна широчінь проблематики його творчості підносять невпинні мистецькі пошуки і самовіддану композиторську працю до естетичних вершин сьогодення.

Тож не випадково його Третя камерна симфонія увійшла за рішенням ЮНЕСКО до десяти найкращих музичних творів світової культури, а різноманітні опуси композитора звучать у кращих концертних залах Європи, США, Канади, Японії, Китаю, Філіппін. У січні 1992 року він був запрошений головою журі Першого міжнародного фестивалю сучасної музики в Канаді. Працьовитий юнак, який народився восени 1942 року на Закарпатті у дивовижному місті Свалява, всім серцем закоханий у музику, після закінчення Ужгородського музичного училища одержав першокласну освіту в Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського під керівництвом класика мистецтва XX століття Бориса Лятошинського і видатного композитора Мирослава Скорика.

Продовжуючи і розвиваючи здобутки своїх учителів, наполегливо шукаючи власний шлях, переосмислюючи і перетворюючи художні досягнення української, європейської і світової класичної і сучасної музики, він упевнено утверджував власний почерк, свій неповторний високий стиль, неповторну манеру щирого, експресивного висловлювання. Вже в перших композиціях, де він уперто прагнув знайти себе і розкрити власне бачення світу, відчувалися плідність, серйозність і перспективність пошуку, бажання йти проти вітру, бути не схожим ні на кого.

Блискуче володіння композиторською технікою, масштабність і широта образно-симфонічних узагальнень, відчуття і проникливе розуміння національних традицій, багатобарвна оркестровка та неординарне мислення, вміння відчувати різні епохи світової музичної культури, залишаючись представником української композиторської школи, примхливо поєднуючи знання минулого з неоромантичними і модерними відкриттями, – все це зробило його універсальну творчість по-справжньому сучасною, яка хвилює і бентежить людей наших днів.

Нещодавно на його авторському концерті Національний симфонічний оркестр України під орудою В. Сіренка і Національна академічна хорова капела „Думка”, керована Є. Савчуком, натхненно виконали Третю симфонію композитора "Я стверджуюсь" на вірші П. Тичини, написану в 1976 році, у дуже складний для України час. І, слухаючи її, я зрозумів актуальність і справжню сучасність цього прекрасного твору, що стверджує національну самосвідомість і духовну силу українського народу. Симфонічно-хоровий шедевр Є. Станковича і через три десятиліття звучить як щойно створений, знаковий і важливий для нашого сьогоденного життя, бо підносить такі потрібні нині патріотичні почуття і виховує національну гордість.

Скільки нового, свіжого, сучасного утвердив він в українській та європейській симфонічній музиці, який могутній імпульс дав розвиткові балетного мистецтва. Щоденна, наполеглива, виснажлива і натхненна праця, пошуки та експерименти, інноваційні для нашої музичної форми і виразові засоби – все це майже упродовж чотирьох десятиліть супроводжує творче життя митця, його наполегливі шукання.

Нагороджений багатьма відзнаками і почесними званнями, композитор, який є академіком Академії мистецтв України, очолює Національну Спілку композиторів і кафедру композиції столичної Національної музичної академії, залишається простою, завжди привітною, ввічливою Людиною, котра прагне допомогти, підтримати кожного і насамперед творчу молодь.

Мистецький шлях Станковича аж зовсім не „всипаний трояндами”. Було чимало несправедливих, важких подій. Варто згадати написану в 1979 році новаторську, пройняту народнопісенними, фольклорними барвами могутню оперу „Цвіт папороті”, постановку якої прекрасно здійснив талановитий колектив Національного хору імені Г Верьовки під керуванням А. Авдієвського, балетмейстера А. Шекери і художника Є. Лисика. Ця грандіозна подія в музичній культурі України не відбулася, бо творців вистави звинуватили в націоналізмі, і після тріумфального перегляду на сцені Палацу „Україна” суворо заборонили. І досі цей чудовий твір не втілений у всій своїй неповторній красі. А скільки разів директивні установи переглядали балет „Прометей”. Шкода, що його балетні перлини зникли з афіш Національної опери України...

Сьогодні, як і завжди, Євген Станкович активно і успішно працює, він у блискучій формі, сповнений сміливих творчих задумів, прагнучи відкривати нові грані свого чарівного музичного світу, який збагачує духовну культуру нації.

 

 
Преса, відгуки | Творчий доробок | Твори МР3 (фрагменти) | Видання | Дискографія