НОВИНИ

Творчі заходи НСКУ у грудні 2025.

        Українці – дивовижний народ. Незважаючи на повітряні тривоги, відключення електроенергії та опалення, не звертаючи увагу на всі інші труднощі воєнного часу, вони активно заповнюють концертні та театральні зали, прагнучи до творчого спілкування та духовного збагачення. Бо без цього наша талановита нація не уявляє свого життя. Адже ж ми люди…

Національна Спілка композиторів України закінчує 2025 рік, насичений багатьма мистецькими подіями, серед яких три масштабні міжнародні фестивалі, концерти творчої молоді, ювілейні імпрези видатних українських композиторів, різноманітні обговорення та дискусії,   зустрічі в інтерактивному форматі з сучасними авторами і виконавцями тощо.

До останніх можна віднести грудневий захід – «Творчий вечір композитора Романа Горобця», що відбувся 13 грудня 2025  у Концертному залі Київської організації НСКУ.
Цей вечір був особливий не лише тому, що відзначалося 50-річчя відомого композитора і виконавця, але й через особливу атмосферу, що панувала в цей день у залі. Адже Роман Горобець – витончений самобутній митець, чия творчість , а надто виконавська палітра тісно пов’язані з філософією та унікальною культурою Японії. Про це говорили Голова Національної Спілки композиторів України Ігор Щербаков та Відповідальний секретар НСКУ Тамара Невінчана , вручаючи композитору Почесну грамоту Спілки «за творчі здобутки та активну громадську діяльність у Київській організації НСКУ».

Вечір розпочався авторськими творами композитора для фортепіано та віолончелі, що їх майстерно виконали Андрій Александров (віолончель) та Вероніка Александрова (фортепіано). Камерна музика композитора органічно поєдналася з його власним виконавським проєктом «Шлях Дзен», що уособлює японську духовну традицію – це своєрідний синтез звучання японської флейти шакухачі, філософії суйдзен та історії монахів-комусо.
Слухачі захоплено насолоджувалися неповторним виконавським мистецтвом Романа Горобця – сертифікованого майстра, чия одухотворена гра  є  закономірним втіленням не лише його багаторічного досвіду, але й його глибоких знань, набутих в японських школах Дзенсабо, Мьоан, Тайрю. Звучала  древня храмова музика Японії та сучасні твори японських композиторів.
Концертна програма супроводжувалася кваліфікованими коментарями виконавця та його захоплючою розповіддю про суйдзен – особливу медитацію через звук і дихання. Аудиторія цього надзвичайного творчого спілкування була максимально вдячною. Слухачі, затамувавши подих, поринали у таїнство народження музики – музики душі, найвищої гармонії, духовної  досконалості. Це був той катарсис, якого нам так не вистачає в реаліях нашого часу і який здатний лікувати наші змучені війною душі. Зрозуміло, що Роману Горобцю влаштували  овації і говорили зовсім неформальні, щирі слова  подяки. Нам здалося, що митець був щасливий, як може бути щаслива людина, чия творчість проникла у потаємні глибини душі кожного слухача.

Композиторам лаври дістаються досить часто, принаймні набагато більше, ніж їх колегам по Спілці – музикознавцям. Останні скромно і невтомно роблять свою нелегку справу, не думаючи про оцінку їх професійної діяльності. Вийшло так, що на  2025 рік випало багато ювілеїв наших колег-знаних музикознавців, і у Спілці вирішили, що цей факт неможливо залишити без уваги. Тому 17 грудня 2025 у Національній Спілці композиторів України відбувся Круглий стіл на тему: «Українське музикознавство: видатні постаті, визначні дати». У засіданні (яке проходило в екстремальних умовах – без опалення та світла) взяли участь члени правління НСКУ, музикознавча та композиторська  спільнота, всі, кому близька ця тема і хто цінує заслуги наших вчених, педагогів, культурних діячів. Очолив зібрання Голова НСКУ Ігор Щербаков, модератором стала музикознавець та відповідальний секретар НСКУ Тамара Невінчана.
По кожній видатній постаті, про яку обмінювалися думками присутні, спочатку виступав окремий спікер, після чого відбувалося спільне обговорення.

Перша частина Круглого столу була присвячена тим незабутнім нашим колегам, кого вже немає з нами і які мали б у цьому році відзначити свої ювілеї. Це музикознавець, доцентка  НМАУ Тетяна Сергіївна Некрасова (95), це докторка мистецтвознавства, професорка, почесний академік НАМ України  Стефанія Стефанівна Павлишин (95), це заслужена діячка мистецтв України, докторка філософії , професорка  Тамара Франківна Гнатів (90). Про Т.С.Некрасову дуже тепло і змістовно розповіла професорка НМАУ Тетяна Бондаренко, зокрема відзначиши її педагогічні надбання, її закоханість у свою професію, її відданість громадській спілчанській роботі, де зокрема вона багато років працювала у комісії Київської організації НСКУ з прийому до Спілки. Присутні згадували також , як вона цікавилася сучасною музикою, не пропускаючи практично жодної музичної прем’єри.

Далі присутні  з захопленням згадували метресу української музикознавчої науки С.С. Павлишин, про значення якої для розвитку української культури розповів Голова Львівської організації НСКУ Віктор Камінський, який приєднався до зібрання зі Львова. Зокрема, він наголосив  на тому, що у багатьох питаннях вона була першою, зокрема коли йшлося про вивчення зарубіжної музики ХХ століття, адже вже на початку 70-х вийшли друком її книжки про тенденції розвитку музики ХХ століття. Присутні на засіданні відразу підхопили цю думку і згадали про вихід її робіт про «Місячного П’єро» А.Шенберга, про Чарлза Айвза та ін. Тоді це було безпрецедентно. Не забули і про те, що першу книжку, перший творчий портрет  тепер всесвітньо відомого Валентина Сильвестрова   також написала Стефанія Павлишин.

Мабуть невипадково Тамара Гнатів, яка у свої студентські роки вчилася у Львівській консерваторії у молодої педагогині Стефанії Павлишин, обрала для поглибленого вивчення і подальших досліджень саме музику ХХ століття, зокрема творчість французьких композиторів. Цим фактом почали свої спогади про Вчителя музикознавці Тамара Невінчана та Анатолій Калениченко, адже Т.Ф.Гнатів була  науковим керівником їх дисертаційних досліджень. До речі, під її орудою були виконані 50 дипломних робіт та дисертацій. Саме вона стала автором першого у незалежній Україні україномовного підручника з історії західноєвропейської музики ХХ ст. та розробила перший курс лекцій на цю тему, який протягом багатьох років викладала у Київській консерваторії, згодом – Національній музичній академії України. Всі присутні, з яких багато хто вчився у Т.Ф.Гнатів, слухав її лекції (наприклад Ігор Щербаков, Оксана Гордійчук та ін.) відзначали, що вона була видатним педагогом і взагалі надзвичайно яскравою особистістю, яку неможливо забути. Вона вчила своїх студентів не лише професії, вона вчила їх бути справжніми українцями.

Друга частина засідання була присвячена вшануванню та спілкуванню з  нашими дорогими колегами-ювілярами. Троє з них були наочно присутні, дехто перебували в цей час в інших країнах, хтось не зміг приєднатися до нашого зібрання через поганий стан здоров’я.  Але кожний був удостоєний Почесної  грамоти Національної Спілки композиторів України, яку члени нашої спільноти дуже високо цінують, бо саме визнання колег, твоїх соратників по професії  дорогого варте. Першою під бурхливі оплески присутніх отримала Почесну грамоту НСКУ з рук  Голови Спілки І.В.Щербакова ветеранка НСКУ, видатна музикознавиця, академік Національної академії мистецтв України, докторка мистецтвознавства, професорка Олена Сергіївна Зінькевич. Для того, щоб уявити собі масштаб цієї унікальної особистості досить навести красномовну статистику: її фантастичний професіональний доробок нараховує 10 фундаментальних монографій, понад 300 статей у наукових збірниках та фахових часописах, а також 100 критичних публікацій у періодиці.Вона першою підняла масив української симфонії та розпочала його вивчення, однією з перших почала писати про український авангард 60-х років і стала автором грунтовних праць  з проблем музичного постмодерну.  

Активну участь у засіданні взяли ще два поважних ювіляри, котрим в цьому році виповнилося 70: композитор і музикознавець, головний вчений секретар Національної академії мистецтв України, академік, професор НМАУ  Олексій Скрипник та музиколог, кандидат мистецтвознавства, багаторічний керівник відділу музикознавства та етнології  ІМФЕ імені М.Т.Рильського, а ще й музичний продюсер, один з ініціаторів та організаторів відомого фестивалю «Червона рута» Анатолій Калениченко. Нагороджуючи їх Почесними грамотами НСКУ, Ігор Щербаков високо оцінив їх творчий та організаційний внесок у розвиток музичної культури України, а присутні музикознавці підкреслили цікавий факт біографії А.Калениченка, котрий одним з перших в науковому просторі України "з легкої руки" своєї керівниці Т.Ф.Гнатів захищався у 1988 р. рідною мовою, що по тих часах, до набуття Україною Незалежності, було безпрецедентно.

З великою подякою учасники цього знаменного зібрання говорили про своїх колег – докторку мистецтвознавства, видатну дослідницю української хорової творчості та виконавства Лю Олександрівну Пархоменко (12 грудня відсвяткувала своє 95-річчя) та про заслужену діячку мистецтв, доктора філософії, одну з найактивніших постатей у культурному просторі України Галину Василівну Степанченко (відзначила свій 80-річний ювілей). На жаль, стан здоров’я не дозволив шановним ювіляркам прибути на це зібрання. Але Правління НСКУ делегувало своїх представників, щоб привітати їх з визначним днем народження та вручити подарунки і почесні грамоти. Знаємо, що це дуже зворушило  наших колежанок, які передавали всім слова подяки.

Сподіваємося, що невдовзі ми побачимо в Києві, у нашій рідній Національній Спілці композиторів України  добре знаних в нашій країні та за її межами музикознавиць, професіоналок з великої літери,  палких популяризаторок українського музичного мистецтва в світі докторку філософії, заслужену діячку мистецтв України Лесю Степанівну Олійник та докторку мистецтвознавства, заслужену діячку мистецтв України Любов Олександрівну Кияновську. Як то кажуть, ювілейні відзнаки чекають героїв!

Висловлюємо респект всім, хто взяли участь у Круглому столі «Українське музикознавство: видатні постаті, визначні дати», всім, хто підтримали ідею якомога тіснішого професіонального спілкування і вдячності тим, хто присвятили своє життя і зробили максимум можливого для справедливої оцінки і процвітання  національної музичної культури України!

                                                                                    Т.Н.