НОВИНИ

11 жовтня успішно завершився ХХХУІ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2025». Він відбувся незважаючи на масовані ракетні та дронові атаки, на безсонні ночі, на всі складності воєнного стану, на обмеженість фінансування, тощо. З 23 запланованих концертів був відмінений через тривалу повітряну тривогу лише один – концерт 18 вересня  «Сталь.Фіалка. Лють», який підготувала «Київська камерата»  під орудою Кері-Лінн Вілсон (але він обов’язково відбудеться в Національній філармонії України  2 грудня 2025, як обіцяла головна диригентка). Всі решта концертів, на які з нетерпінням чекали шанувальники сучасного музичного мистецтва, у період з 27 вересня по 11 жовтня були здійснені на різних локаціях у вщент заповнених залах. Ми вкотре переконалися, наскільки важливою для всіх верств слухачів у важкий час війни стала сучасна  класична музика, яка звертається до серця і розуму, спонукає замислитись над важливими, базовими для кожної людини речами – такими як Життя і Смерть, Сила Віри і Незламність Духу, Любов до Батьківщини і Святість таких понять як Національна Свідомість та Незалежність. Саме зараз, коли нам так важко, набувають особливого значення  слова сучасного класика, геніального майстра Євгена Станковича – «В музиці наше духовне спасіння!». Вражала  неймовірна атмосфера, якась особлива енергетика, що панувала на концертах фестивалю, а найбільше на симфонічних і хорових. Це була повна зануреність в музику як виконавців, так і слухачів, найвищій ступінь уваги, коли кожний звук досягає мети, а в кульмінаційні моменти виникає  дивовижне явище, що зветься катарсис.

Непересічне значення Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест» від часу його заснування у 1990 році це те, що він завжди був, є і буде об’єктивним віддзеркаленням тих важливих процесів, що відбуваються у історичному розвитку музичного мистецтва України. Так сталося і зараз. Основне концептуальне навантаження на фестивалях «Київ Музик Фест» несуть насамперед симфонічні концерти, які завжди відбуваються у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України. Так було і в нинішньому випадку – це концерт-відкриття «У молитвах за Україну» 27 вересня 2025 та офіційне закриття фестивалю  –  концертна програма «Пісні, обпалені війною» 6 жовтня 2025.
В цих симфонічних імпрезах постали і трагічні сторінки історії України ХХ століття, і драматичні події воєнного сьогодення, і героїка, і міць, і непереможність національного опору. Ми наче заново пережили Голод 1933 («Плач і Молитва» В.Бібіка) та Чорнобильську катострофу («Чорна Елегія» Є.Станковича) та по-новому відкрили для себе неповторний композиторський дар цих двох велетнів національного музичного мистецтва. Вразило, як зрезонували неймовірні почуття, викликані цими творіннями людського генія, з тою трагедією, яку переживає весь наш народ саме зараз. Адже і в ті часи, і нині йдеться про звіряче намагання стерти з лиця землі Україну  та кожного українця. І «Голосіння» І.Карабиця також про трагічні сторінки нашої історії, а  новий твір Лесі Дичко «Пісні, обпалені війною»  (на вірші на тексти військовослужбовиці і поетеси Ярини Чорногуз та Б.Томенчука) – це про «рани Бучі і біль Ірпеня». Але, пише поетеса, «я народилася  серед народу, який сотні років веде оборону від ушестеро більшого ворога за свою велику країну». І тому «ми ніколи не втрачаємо віру в нашу красу та силу і волю, схоже це і є дар мого народу!». Про це твір Лесі Дичко, сповнений болю і надії. Любов’ю до України дихає Симфонія-легенда «Вечір на Івана Купала» Леоніда Грабовського за мотивами творів Миколи Гоголя. Композитор і сам є легендою української музики, в цьому році йому виповнилося 90, він живе і працює, і най робить це ще багато років. Велике драматичне напруження, гостру боротьбу, емоційну відкритість та врешті пафос перемоги яскраво виражений у творах Сергія Пілютикова («Рубікон»), Ігоря Щербакова (Концерт №3 для фортепіано з оркестром,соліст – Євген Геплюк) і особливо у Симфонії №1 Олексія Скрипника. Остання композиція вразила слухачів глибиною емоційного переживання, драмою подій, що розгорнув автор перед слухачами,  та нескореністю духа. Всі твори, що прозвучали у симфонічній палітрі КМФ-2025», склалися у розмаїту картину сучасних творчих пошуків в українській музиці та засвідчили надзвичайно високий світовий рівень професіоналізму  національної композиторської та виконавської школи. Національний симфонічний оркестр України  під орудою Володимира Сіренка вкотре довів, що для цього славетного колективу не існує мистецьких меж майстерності у інтерпретації найвидатніших  творів української сучасної музики.

Дуже потужним був хоровий блок фестивалю. Важливо, що тут прозвучали нові твори композиторів з різних регіонів України, представивши сузір’я таких міст як Київ, Львів, Харків, Дніпро, Черкаси, Полтава, Дрогобич, Ужгород, Мукачево. Домінантний настрій хорової музики був світлим і життєствердним, сповненим любові до рідної землі та глибокого ліричного почуття. Виконавську довершеність продемонстрували найкращі хори України. Академічна хорова капела Українського радіо під орудою Юлії Ткач підготувала низку яскравих прем’єр творів Геннадія Саська («Але про це не треба говорити» на вірші Ліни Костенко), Олексія Скрипника («Алилуйя»), Лесі Дичко (частини «Іспанських фресок»), а також нову для репертуару колективу «Оранту» Ганни Гаврилець. Вся ця програма була гаряче сприйнята аудиторією, а автори та виконавці нагороджені бурхливими аплодисментами. Традиційно поряд з хором завжди виступає  ще один колектив Українського радіо – широко відоме  Тріо бандуристок (Тетяна Маломуж, Ольга Нищота, Катерина Коврик), які нині показали  натхненну програму з новим незвичним елементом – інструментальними композиціями Анастасії Комлікової  та Сергія Зеленського, написаними спеціально для бандур (без вокала) з використанням цікавих звукових ефектів і нетипової інтонаційної трактовки бандурного звучання. З великим ентузіазмом публіка сприймала  виступи дитячих та молодіжних колективів  під керуванням династії хормейстерів  Євгенії Пучко та Юлії Пучко-Колесник. Не залишилися без щедрого  дарунку шанувальники ансамблю «Благовість» (художня керівниця – Тетяна Кумановська), чия імпреза «Усе моє, що зветься Україна» (за назвою  нового твору Сергія Горюновича) привернула увагу відчутним  ліричним піднесенням. Розгорнутою та розмаїтою за змістом була програма «Вістку голосить світу зірниця» Академічного хору  «Хрещатик» під керуванням Павла Струця, в якій особливо виділилися твори Ігоря Щербакова («Богородице Діво, радуйся»), Ігоря Гайденка («Дивувалася зима» за поезією Івана Франка та «Гелон» на скіфські та давньогрецькі тексти), Володимира Павенського («Вістку голосить світу зірниця» на слова Максима Копка) та Віктора Степурка («Воєнний триптих-2, слова Олекси Трохименка).  А кульмінаційною вершиною хорового блоку фестивалю, за думкою багатьох слухачів, став концерт  унікального хору «Київ» (керівник – Микола Гобдич) - взірця хорового виконавства, колективу широко відомого не лише в Україні , а й у світі. В цій програмі звучала виключно духовна музика лише двох авторів – незабутньої Ганни Гаврилець ( «Міserere» і «Латинський диптих») та її учня і послідовника Романа Григоріва («Кirie eleison». Хорова симфонія на 24 голоси). На концерті панувала неповторна атмосфера небесного просвітління та душевної чистоти, неначе ангели спустилися на землю та осяяли чарівним світлом усіх присутніх. Таке неймовірне високе пережиття виникає дуже рідко, і хор «Київ» володіє  незбагненним вмінням викликати його. Тут не можна не сказати і про особливу енергетику, яка існує у концертно-виставковому залі Національної музичної академії мистецтв України, де пройшли всі 7 хорових концертів фестивалю КМФ-2025. Національна Спілка композиторів України щиро вдячна нашим багаторічним партнерам, керівництву НАМ України і особисто Президенту, академіку  Віктору Сидоренко та головному ученому секретарю, академіку Олексію Скрипнику за надання та ідеальну підготовку залу НАМ України для проведення заходів КМФ-2025.

В багатоманітній камерній музиці, що звучала на фестивалі,  відзначимо дві концертні програми Національного камерного ансамблю «Київські солісти». У концерті 30 вересня 2025 в Національній філармонії України, крім твору І.Щербакова («Warum?Камерна симфонія №5) та прем’єри концерту під назвою «Недоспіване» Анатолія Гайденка, була ще особлива складова. Йдеться про вшанування пам’яті видатних українських композиторів Левка Колодуба (1930-2019)  та Жанни Колодуб (1930-2025), яка, на жаль, відійшла в інші світи, не дочекавшись всього місяць до нинішнього виконання її Концерту для альта і струнних (соліст – Анатолій Васильківський). Для  «Київських солістів» завжди характерний високий рівень виконання, але в цей вечір ( за пультом був Ігор Пучков) слухачі були абсолютно вражені без перебільшення геніальною грою Дмитра Ткаченка, що виконав Концерт №1 для скрипки і струнного оркестру Л.Колодуба. Це той випадок коли  художня якість твору та його виконавської інтерпретації ідеально доповнюють одне одного і дають найвищий мистецький результат. Цікавим і пізнавальним був також творчий   захід «Школа Мирослава Скорика. Особливий концерт», в якому «Київські солісти» поряд з музикою нашого українського класика виконали довершені твори його найкращих учнів – Ганни Гаврилець, Віктора Степурка, Богдани Фроляк, Віктора Теличка, Михайла Шведа. Диригував Анатолій Кедровський, соліст – Андрій Александров (віолончель). Партнери цього концерту – Концертна агенція «UKR Artist» і Музичне видавництво  « V.PIRIYEV Edition».

Окремо  слід сказати про молодіжну складову КМФ-2025, яка також пов’язана саме зі сферою камерної музики. Йдеться про творчість як молодих композиторів, так і молодих виконавців. Творчість молодих, зокрема, була представлена у проєктах «Однокурсники» 29 вересня 2025 (автор ідеї – Всеволод Сіренко), далі у програмі молодіжного ансамблю сучасної музики «Margines» також 29 вересня, та врешті  - у проєкті Ансамблю нової музики «Рикошет» під назвою «Присвяти», оприлюдненому в Міжнародний день музики 1 жовтня (керівник проєкту Сергій Пілютиков).  Всі три концерти відбулися у Концертному залі НСКУ. І дуже зацікавили насамперед молодіжну аудиторію. Останній проєкт– це досвід спеціального написання твору на конкретне замовлення, дуже різні композиції з певним образним фантазуванням, про яке дають уявлення вже самі назви, що їх обрали автори: «Призма внутрішньої імли» для камерного ансамблю китайського композитора Хе Чжігоу; «Присвята Чистій Квінті» для камерного ансамблю Олени Сєрової; «Елегія пам’яті» Світлани Шпакович, «HALO» Дмитра Демченка; «Краплини на снігу» Богдана Дем’яненка (присвята  Пам’яті друзів, які не повернулися з передової). Ансамбль «Рикошет» (диригент – Денис Бочаров) дуже уважно поставився до експериментів композиторів і виразно доніс їх задуми до аудиторії.

Що стосується молодих виконавців, то слід окремо виділити вельми цікаву самостійну масштабну програму, яку представив на КМФ-2025 талановитий дует «Cello & Piano: Гліб Сасько – Максим Шадько» (концерт 2 жовтня 2025 у Національній філармонії України). В центрі її  –  визначні й надзвичайно складні в концептуальному та технічному плані твори Валентина Бібіка (Соната №2 для віолончелі і фортепіано) та Євгена Станковича (Соната №3 для віолончелі і фортепіано). Ці композиції, написані відповідно у 1991 та 1971 роках, є абсолютно сучасними за змістом, за емоційним пережиттям,  наче щойно створені. Особливо вразили авангардний звукопис музики Євгена Станковича, максимальна напруженість та відкритість емоцій, яку музиканти передали з надзвичайною художньою довершеністю. Так само вони прекрасно відчули мінімалістську природу інтонаційної мови Валентина Бібіка, специфіку видобування звуку, що народжується наче з повітря. Не менш майстерно втілили вони зовсім іншу, кантиленну, стилістику Богдани Фроляк («Мерехтіння») та Максима Шалигіна («Ангел». Пам’яті Гії Канчелі), а також певну епатажність  лаконічних п’єс зовсім молодих композиторів  Юрія Пікуша («Solum») і Максима Іванова («Game with shard»).

Формат нашого огляду, на жаль, не дозволяє зупинитися на кожному з 23 фестивальних концертів. Так, наприклад, окремого докладного висвітлення вимагає величезний проєкт електронної музики  «ЕМ-visia 2025 – RESISTANCE» (до 20-річчя заснування проєкту), який ініцюювала Алла Загайкевич, ретельно, разом з командою, над ним працювала й успішно втілила у життя 5 жовтня 2025 у Залі Національної академії мистецтв України.

Так само заслуговує на пильну увагу й спеціальне наукове вивчення  ексклюзивний проєкт Володимира Мудрика «Віктор Косенко: автографи. Невідомі твори композитора». Він був блискуче реалізований піаністом Миколою Чикаренком та вокалісткою Тетяною Гриценко 5 жовтня 2025 у Залі імені Олега Тимошенка НМАУ ім.Петра Чайковського. Слід особливо подякувати за ідею  та її розробку директору Квартири-музея Віктора Косенка – Володимиру Мудрику, який нині перебуває у війську, захищаючи Україну. 

Ще один  захід фестивалю, який викликав захоплення аудиторії –  Музична імпреза Івана Тараненка «Світло власного неба», що була, власне, творчою зустріччю композитора та його друзів-виконавців зі слухачами і шанувальниками. Вона пройшла у дуже теплій атмосфері 28 вересня 2025 в Залі імені Олега Тимошенка НМАУ. Про ці та інші події фестивалю ще не раз напишуть музичні журналісти та музикознавці-дослідники. До речі, були здійснені відеозаписи всіх концертів КМФ-2025 і зараз відбувається професійна обробка цього об’ємного матеріалу.

А ми ще раз висловлюємо щиру подяку нашим партнерам, без яких «Київ Музик Фест-2025» просто не зміг би відбутися: Національній філармонії України, в Колонному залі якої пройшло 4 симфонічних і камерних концерти фестиваля; Національній академії мистецтв України, яка надала своє приміщення для всіх хорових концертів та проєкту електронної музики; Національній музичній академії України імені Петра Чайковського, чий Зал імені академіка Олега Тимошенка прийняв три творчих проєкти фестиваля за участі викладачів та студентів НМАУ. Уклінно дякуємо величезній армії українських виконавців, які доклали максимум зусиль, щоб ідеально виконати твори сучасної національної музичної спадщини! Тільки разом ми збережемо безцінні надбання української музичної культури! Тільки разом ми переможемо! Слава Україні!

                                                                   
                                                                       Тамара Невінчана
                                                                              музикознавець
                                                                                                PhD