ІСТОРІЯ СПІЛКИ

Коротка історична довідка

Спілка композиторів України веде свою історію від Товариства ім. Леонтовича (1922), в рамках якого в Україні почали функціонувати окремі композиторські осередки. Однак безпосередньою основою для створення Спілки композиторів стала Постанова ЦК ВКП(б) 1932 р. “Про перебудову літературно-художніх організацій”, на виконання якої у 1932 р. було затверджено Оргбюро по створенню Спілки радянських музик, до якого увійшли видатні композитори України – П.Козицький, Б.Лятошинський, І.Коляда, Л.Ревуцький. Згодом з’явилися композиторські організації в Харкові, Києві, Одесі, пізніше – у Львові. У Києві Спілку очолив Левко Ревуцький (відповідальним секретарем на той час був Борис Лятошинський). З 1939 р. Головою Спілки композиторів України став Б.М.Лятошинський. В різні роки Спілкою композиторів України керували Костянтин Данькевич (1941 рік), Левко Ревуцький (з 1944 по 1948 рік у складний період війни та перші післявоєнні роки), а далі Григорій Верьовка, Пилип Козицький, знову Костянтин Данькевич, Георгій Майборода. Понад 20 років до 1989 р. Спілку очолював А.Я.Штогаренко. З 1989 р. почала активно діяти середня композиторська генерація – Спілкою керували Євген Станкович, Михайло Степаненко. На даний час Національну Спілку композиторів України (цей статус Спілка має з 1998 р.) очолюють Співголови – Євген Станкович та Мирослав Скорик.

Сторінки нашої історії

Всеукраїнське музичне товариство імені М.Д.Леонтовича (1922). Всеукраїнське товариство революційних музик (1928). Спілка радянсь­ких музик України (1932). Спілка радянських композиторів України (1939). Спілка композиторів України (1957). Національна спілка компо­зиторів України (1999).

Різні назви. Різні історично обумовлені модифікації структури, змісту, форм, обсягу діяльності. Але все це — по суті єдина творча організація композиторів і музикознавців у більш чи менш щільному зв'язку з митцями-музикантами інших фахів. Вона без­перервно існує понад вісім десятиліть, що вміщують у собі й найдрама­тичніші сторінки національної історії, включаючи лихоліття найстрахітливішої війни, яку знало людство, і спокуси радикальної пере­оцінки цінностей у добу формування вимріяної нової незалежної держави України.

Спілка композиторів України пережила різні етапи свого розвитку — від зародження до зрілості, долала усілякі пертурбації і катаклізми. Свого часу неоднозначне складались її відносини з комуністичною партією, державою, суспільством, культурними осередками різного рівня і характеру. Подеколи загострювались і власні внутрішні пробле­ми — кадрові, творчо-стильові, організаційні, структурні. У нагромад­женому спілкою багатогранному досвіді діяльності є помилки і знахідки, втрати і здобутки, проблеми і перспективи, тобто є щось вар­те і заперечення, і використання. Певне уявлення про це має дати про­понований стислий історико-аналітичний нарис.

Антон  Муха  (Київ)

НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ
історико-аналітичний нарис