ПРЕСА ФЕСТИВАЛЮ "КИЇВ-МУЗИК-ФЕСТ-2008"
Оксана ШЕВЧЕНКО
НА ПУЛЬСІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ДУМКИ
Упродовж дев'яти днів з 27 вересня до 5 жовтня київський культурний простір було вщент заповнено «Київ-Музик-Фестом-2008». Традиційно насичена програма одного з найвідоміших музичних фестивалів України, заснованого композитором Іваном Карабицем 19 років тому, задовольнила смаки найвибагливіших споживачів композиторської творчості. Приємним нюансом цьогорічного фестивалю стала незвична кількість зацікавлених слухачів. Такої наповненості залів майже на всіх концертах давно не спостерігалося за останні роки.
Представлені на фестивалі найрізноманітніші жанри - від оперної й симфонічної до хорової та камерно-інструментальної музики - дали змогу всім меломанам заглибитись у процеси, що відбуваються в українському й світовому музичному мистецтві XXI століття. Фестивальну афішу було переважно побудовано за принципом музичних проектів, назви яких можна було читати як поезію: «Мелодії миттєвостей», «Камерні силуети», «Симфонічні паралелі», «Хоровий вернісаж». Дослідники історії музики цього разу сконцентрували свою увагу на трьох подіях: 95-річчі заснування Національної музичної академії, 75-річчі утворення Національної спілки композиторів та 10-річчі створення Академії мистецтв, і гаряче дискутували на дводенній науковій конференції «Історія в особистостях».
До 1020-річчя Хрещення Київської Русі та 900-річчя Золотоверхого Михайлівського собору в цьому храмі, а також у соборі св. Василя розгорнулася величнапанорамаукраїнськоїдуховної музики ХУІІ-ХХІ ст., у якій відкрилися духовні твори Симеона Пекалицького й Степана Дегтярьова.
Особливими подіями Фесту стали світові прем'єри, серед яких були твори Є. Станковича - естрадна опера «Сільські сцени» і Концерт для флейти з оркестром. Концерт для скрипки з оркестром Г. Ляшенка, симфонічні полотна О. Красотова, В. Польової, С.Пілютикова, а також опера А. Шенберга «Очікування», яка прозвучала в Україні вперше. У рамках багаторічної серії «Музичних діалогів» відбулися цікаві «розмови» з Польщею, Японією, США і Швейцарією. Твори японських композиторів презентував Ансамбль сучасної музики «Рикошет», польських - струнний квартет Роst Sсгірtum (за участi обдарованого українського піаніста й композитора Олега Безбородька), американських - львівський камерний оркестр «Академія» (під орудою Мирослава Скорика).
Надзвичайним гостем фестивалю стала унікальна скрипка Гварнері (одна з найкращих у світі), яка спеціально приїхала до Києва в ці дні. З божественним голосом венеціанки тісно співпрацювала відома українська скрипалька Богдана Півненко впродовж п'яти своїх фестивальних виступів. На відкритті Фесту своєрідною культурною миротворчою місією стало виконання Концерту для скрипки з оркестром грузинського композитора Ш. Шилакадзе, присвячене нещодавнім подіям.
Наскрізним лейтмотивом цьогорічного фестивалю стала вічна тема "Реквієму". Цей містичний драматично-філософський музичний жанр не дає спокою композиторам упродовж багатьох століть. Очевидно, спалах рефлексій сучасних композиторів про життя і смерть теж не випадковий.
Нове бачення останнього найзагадковішого опусу Моцарта запропонував публіці швейцарський композитор Каттан. Його «Реквієм-2 Моцарт» виконав ансамбль класичної музики ім. Лятошинського й камерний ансамбль зі Швейцарії Ensemble Jeune Орега Соmpagпіе. Сучасними засобами музичної виразності композитор намагався передати світовідчуття людини XXI століття. Для цього моцартівський «Реквієм» Франсуа Каттан доповнив номерами, написаними ним для інструментального септету й чотирьох
вокалістів. Молодий донецький композитор Євген Петриченко теж привіз до Києва власну версію «Реквієму» у виконанні квартету «Кварта плюс» із використанням елементів карпатського фольклору в електронному варіанті.
Останнім твором, що прозвучав на XIX Міжнародному фестивалі «Київ музик фест-2008», була світова прем'єра «Українського реквієму» для солістів, хору, оркестру та органа відомого львівського композитора Олександра Козаренка. На створення монументального полотна, що складається з 11 частин і поєднує західноєвропейські традиції з глибинними пластами українського фольклору, за словами композитора, пішло три роки напруженої праці. Це не просто данина відзначенню чергової сумної річниці, а особистий сентимент, пов'язаний із родинною історією й скромний спосіб вшанування жертв репресій, депортацій і голодоморів XX століття. У традиційний парний склад симфонічного оркестру автор залучив народні інструменти, такі, як цимбали, теленка, фрілка, окарини й трембіта, що створювало особливий тембр і національний колорит. 
Як зізнався композитор, надзавданням для нього було створити щось на кшталт «Польського реквієму» К. Пендерецького. До речі, благословив митця до написання такого значного полотна Глава української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар (владика також був присутнім на концерті). Незважаючи на дещо специфічну акустику Будинку органної та камерної музики, у якому відбулася прем'єра «Українського реквієму», публіка дуже добре сприйняла новий твір, а композитор після прослуховування зазначив: «Я не помилився в музичних знаках, деякі моменти навіть звучали краще, ніж я їх уявляв, але маю сподівання, що в наступних виконаннях буде виразніше озвучено всі пласти музичної тканини за рахунок залучення більшої кількості артистів хору».
Отже, «Київ-Музик-Фест-2008» зарядив концентрованою духовною енергією всіх учасників культурного простору академічної музики.