... ПРО ФЕСТ-2009

...враження інтровертивно-прекрасні!!! ..Фестиваль неймовірний! Стільки усього і нового одразу!треба було незадумуючись активовуватися в стан речей.... дуже радий що побачив Валентина Васильовича (потаємно мріяв), знайомство з композитором розпочав з "Live in Kiev" (за тодішньою іще участю Б.Которовича (доречі,здається,минулого року, із "..Камератою..", Він приїздив до Тернополя).., з того часу почались пошуки.

 4 Симфонія, ну повністю таки відірвала від щоденного асфальту... в "недостающем звене" не вистачає 1 та 7 Сильвестрова... шкода от тільки,що "Есхатофонії"немає в кращому записі ніж оце з часів диригування Б.Мадерни..

дуже приємно було також угледіти Є.Станковича та М.Скорика якими теж захоплююсь....
 
відкриттям особисто для мене стала музика С.Пілютикова..., а також прослуховування і візії "наяву" :"Канону пам"яті Стравінського.." в 6 рук (неймовірна експресія від Шнітке), "Присвят.." Сильвестрова, "Changes" Пітса, "Давніх Верховин. танців.." Станковича, а також концерту С.Луньова, "Зрак" І.Щербакова, концерт І.Карабиця, Губаренка, твори Л.Дичко, неперечислиш, "Балади" Скорика...одним словом!..також хотілося побільше Лігеті...

не знаю,можливо комусь видасться банальним, але хотілося б передати щирі вітання Валентину Васильовичу, Євгену Федоровичу, Мирославу Михайловичу!!! хотілося б і Їм колись створити "присвяту" (в позитивному розумінні слова) власноруч, за участю палітри........

 

PS: ARTISTO MELOMANICO con animato (attaca) 
  для 2-ох долонь та мішаного хору відгуків.......
не знаю, надіюсь,меседжд дійде...

                                                                                                     30.11.09

* збережено орфографію автора (Ред.)

Чи є гармонія?

Розмови під час і після концерту “В гармонії” (29 вересня, 16.00)

- Так вони “двоє, паралельно чи окремо”?
- Як на мене, заявленої гармонії не відчувається.

- Ця “Післямова” - якась схоластична нудота. Може підемо?
- Та ні, давай вже дослухаємо, чим кінчиться гра.

- Дивись, тут написано, що Пілютиков вчився у Щетинського.
- Так, але між ними різниця усього 5 років.
- Цікаво, чи радіє вчитель, коли учень його переростає?

- Як ти думаєш, чому вони поміняли відділення місцями? Так, як у буклеті (спочатку Щетинський, потім Пілютиков) було б набагато логічніше.
- Ти маєш на увазі - від творів блідих і засушених – до темпераментних та яскравих?
- Саме. Знаєш, з цього Пілютикова починає вимальовуватися цікава особистість. Ця музика жива.

- А чого эта “Тихая” такая громкая?