НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Новини

04.02.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (січень 2024 року). Розпочався Новий 2024 рік, в січні якого ми перетнули трагічний рубіж – 700-ий день підступного нападу російських загарбників на Україну. Однак не можна зламати дух свободи, який живе в кожному українці. Незалежно від того, воює він на передовій чи займається мирними професіями. Все одно ми всі на фронті, кожний на своєму, боремося за вільну Україну. Українське сучасне музичне мистецтво продовжує завойовувати  »»»



03.02.2024

Національна Спілка композиторів України, як і вся наша країна, понесла великі і важкі втрати під час підступної війни, розв’язаної російськими агресорами. На цьому тлі нині особливо зростає важливість поповнення Спілки новими силами – молодими талановитими композиторами та музикознавцями, готовими до боротьби на культурному  »»»



01.01.2024

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (грудень 2023) На самому початку грудня вже 37 років поспіль у місті Коломия відбувається Фестиваль імені Анатолія Кос-Анатольського. Він був заснований за ініціативи тоді ще зовсім молодого і дуже талановитого композитора і піаніста, патріота свого рідного міста і палкого популяризатора національної музичної культури Олександра Козаренка, який і став першим музичним директором нового українського фестивалю.  »»»



03.12.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ (листопад 2023). Творча діяльність митців України, незважаючи на складні умови війни, не зупиняється ні на день, адже мова йде про утвердження національних духовних цінностей, про збереження української культурної спадщини, про події нашої історії, про які не можна забувати. Це особливо важливо зараз, коли ворог хоче стерти з лиця землі все українське, а найбільше нашу вікову унікальну культуру.  »»»



25.10.2023

УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ – «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ- 2023». У важкий воєнний час, коли ми всі незламно стоїмо на культурному фронті, найвизначнішим і наймасштабнішим мистецьким проєктом Національної Спілки композиторів України не лише вересня-жовтня, а всього року став ХХХІУ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2023» (30 вересня – 8 жовтня 2023). Розуміючи значення культурної роботи у час жорстоких випробувань, що випали на долю нашої країни, Мистецька рада фестивалю  »»»



Всі новини »

НОВИНИ

03.11.2022



Українські композитори  на культурному фронті

(жовтень  2022)


В огляді жовтневих подій на композиторському культурному фронті відзначимо насамперед 1 жовтня - Міжнародний день музики, який об’єднав кілька важливих мистецьких акцій: Симфонічний концерт-закриття  (заключні акорди) ХХХІІІ Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест-2022», закриття Українського тижня в Оксфорді та одночасно початок (Прелюдію) 28 Міжнародного  фестивалю «Контрасти». Таким чином в цьому воєнному році   1 жовтня стало не лише святом всіх музикантів, але й перетворилося на символ безперервності культурного процесу, торжества української композиторської школи, незламності нашої музичної культури у боротьбі з рашистською агресією.

Перші два заходи докладно висвітлені на нашому сайті у вересні-на початку жовтня – це детальні програми всіх концертів «Київ Музик Фесту-2022» та перебіг подій унікальної оксфордської акції під знаком Валентина Сильвестрова в репортажі Лесі Олійник. Щоб ще раз підкреслити масштабність і багатовекторність «Київ Музик Фесту» наведемо красномовну статистику: відбулося два симфонічних, п’ять хорових, 10 камерних концертів, день електронної музики, Містерія Буття (Опера пам’яті у 13-ти мізансценах). Був представлений величезний масив української музики – прозвучали твори  95-ти  композиторів. Заключний концерт 1 жовтня мав свою багатозначну символіку з відчутною нотою мужнього спротиву варварству ( прозвучали «Героїчна увертюра» Віктора Камінського, «Древо» Лесі Дичко, Симфонія №7 В. Сильвестрова, «Знаки» Ганни Гаврилець та «Ода Неподоланим» Олега Безбородька). Не можна не відзначити  особливу атмосферу, що панувала на всіх концертах фестивалю і надто на цьому – вщент заповнений Великий зал ім.Василя Сліпака Національної музичної академії  завмирав, зачарований  магією мистецтва, і потім вибухав  вдячними оваціями.  А в кінці вечора на заклик «Слава Україні» весь зал як один відповів «Героям Слава!».

А в цей час у Львівській філармонії у концерті –прелюдії «Контрастів 28» йшов сценічний вокальний перформенс «Limbo», присвячений жертвам тоталітарних режимів у Росії та Білорусії, де українські композитори були представлені творами Алли Загайкевич та Максима Шалигіна. Взагалі протягом 1 – 18 жовтня на фестивалі пройшло 9 симфонічних та камерних концертів, в яких достойне місце посіла українська сучасна музика у виконанні першокласних музикантів. Особливо виділимо великий камерно-театралізований вечір 7 жовтня – «Два дні й дві ночі нової музики» на «Контрастах» , в якому взяли участь спеціально запрошені гості «Контрастів» Ансамбль Senza Sforzando (Одеса) та зірковий бас-баритон Руперт Бергман (Австрія). У яскравій програмі з підкресленим театральним компонентом прозвучали камерні твори та міні-моноопери Кармели Цепколенко, Ганни Копійки, Асматі Чібалашвілі, Кіри Майденберг-Тодорової, Михайла Шведа, Юлії Гомельської, Андрія Мерхеля, Анни Стоянової тощо. Більшість композицій – прем’єри. Руперт Бергман своєю блискучою вокальною і акторською майстерністю та зворушливою відданістю українській музиці вразив львівську публіку.

 Київськими гостями «Контрастів 28» 4 жовтня  були  Лятошинський капела: хор під орудою Богдана Пліша.  Вони привезли  вже багаторазово опробовану в різних містах і країнах, але ще невідому львівянам,  програму «Осяяні чорним сонцем» , складену виключно з хорових творів українських авторів – Івана Небесного, Тетяни Яшвілі, Євгена Станковича, Ганни Гаврилець, Вікторії Польової, Євгена Петриченка. В останньому творі, що дав назву всьому концерту, і  задуманому як  симфонія-перформанс, композитор використав маловідомі зразки фольклору Донбаського краю, що викликало велику цікавість слухацької аудиторії.

Оркестрові вечори  2, 8, 9 жовтня за участі Симфонічного оркестру Львівської філармонії, а також INSO-Львів показали свої  переконливі інтепретації українських симфонічних творів – Юрія Ланюка, Богдани Фроляк, Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Остапа Мануляка. Особливо вишукано прозвучала програма «Мікросимфонії» малого складу Львівського симфонічного оркестру під орудою Вінсента Козловського (Польща), де твори О.Мануляка «Репрогресія» та вже класичний духовий квінтет  «Музика для небесних музикантів» Євгена Станковича достойно постали поряд з творами світових класиків Вітольда Лютославського та Арнольда Шенберга.

Не можна не згадати ще два камерних колективи – «Львівське тріо» (Н. Пилатюк ,О.Литвиненко, М.Драган), що в концерті 6 жовтня продемонстрували довершене виконання творів В.Барвінського, М.Скорика та Б.Лятошинського, а також Фортепіанний дует  Рапіта – Драган, що блискуче виступив 18 жовтня (Постлюдія) з повністю українською програмою з дуетних творів Геннадія Ляшенка, Віктора Камінського, Яреми Якубяка, Юрія Ланюка, Мирослава Скорика, Ігоря Щербакова, Євгена Станковича, Богдани Фроляк.

В другій половині жовтня кілька цікавих філармонічних вечорів відбулося і  в Києві. Серед них особливо відзначимо ті, де звучала класична і сучасна українська музика. Це, наприклад, пісенно-романсова імпреза Ольги Чубарєвої (сопрано) під назвою «Розголосні переливи», що пройшла 16 жовтня в затишній атмосфері музичного  салону Київської філармонії. Серед  перлин української вокальної спадщини прозвучали пісенні шедеври Ігоря Шамо та Ігоря Поклада, які вже давно є класикою цього улюбленого публікою жанру.
А 25 жовтня у Колонному залі НФУ виступив Київський камерний оркестр, де поряд з Моцартом дуже органічно звучала музика В.Сильвестрова. Нову ексклюзивну монографічну програму з творів Миколи Лисенка представив 27 жовтня Національний духовий оркестр України. Прозвучали оркестрові твори  та  арії з опер композитора у майстерному виконанні Єлізавети Ліпітюк (сопрано) та Анатолія Юрченка (баритон). Диригував нащадок класика – Микола Лисенко.

Значно активізувала останнім часом свою діяльність Київська організація НСКУ, постійно ініціюючи все нові й нові творчі проєкти на базі концертного залу КО НСКУ.  Зокрема, 21 жовтня виступив з великою концертною програмою композитор і піаніст Євген Геплюк, виконавши фортепіанні твори Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського, Віталія Філіпенка, а також власні композиції, в тому числі ряд прем’єр.  На наступний день 22 жовтня до київських композиторів  завітав співак Тимур Бережний (баритон) з програмою, яку назвав «Чарівна музика, що наближає Перемогу». А 29 жовтня Київська організація НСКУ приймала харківських музикантів. В концерті «З Україною в серці», що є частиною великого проєкту «Український спротив»,  прозвучали твори В.Барвінського, О.Борткевича, С. Гулака-Артемовського, І. Карабиця, А.Кос-Анатольського, М. Лисенка, В.Птушкіна, А.Штогаренка. Виконавці  - піаністи Олег Копелюк, Ігор Седюк, Дмитро Малий, а також Микита Бурцев (баритон) та Руслан Каширцев (кларнет). Досвід активного творчого спілкування з колегами – залог народження нових мистецьких ідей і проєктів.
     

Українські композитори постійно беруть участь у різноманітних зарубіжних мистецьких акціях. Серед таких, наприклад, виконання Симфонії №5 Кармели Цепколенко на 31-му фестивалі «Дні нової музики» в Кишиневі. Концерт, що включав твори сучасних композиторів різних країн,   відбувся 21 жовтня, виконавці – Симфонічний оркестр Національної філармонії, диригент – артистичний директор та головний диригент Міхаіл Агафіта.

Україні, українській музиці та поезії був присвячений надзвичайно цікавий австрійський проєкт «Музика для українського майбутнього». Це були два вечори (18 та 24 жовтня),  що проходили в ORF Radio Kulturhaus  у Відні, як знак підтримки і солідарності з Україною. На одній сцені співіснували українська музика і поезія у нерозривному поєднанні. Поезія або декламувалася  на фоні музичного супроводу, або була невідємним компонентом  твору, нерідко спеціально написаного для даного проєкту.  Так, наприклад,  у другому концерті, названому за хоровим твором Арво Пярта «Da Pasem» (Дай миру, Господи), відбулося премєрне виконання спеціально написаного вокального квартету Кармели Цепколенко на вірші Сергія Жадана. Український письменник, поет і музикант у липні цього року став лауреатом престижної  німецької премії Ганни Арендт за політичне мислення. Як охаректизували його на сайті Фонду  Генріха Белля,  «Жадан  не просто описує український світ, він допомогає зрозуміти його, у всьому його хаосі, стражданнях і людяності». Все це можна віднести і до музики, що звучала  - Арво Пярта, Кармелли Цепколенко, Золтана Алмаші тощо.  Слід зазначити, що свою творчу та громадянську позицію К.Цепколенко втілює не лише в музиці, а і в численних інтерв’ю зарубіжним засобам масової інформації  (зокрема, дуже цікаве одне з останніх – німецькому журналу «Positionen Helt»).

Надзвичайно важливі для України зарубіжні гастролі національних колективів, які обов’язково несуть у світ меседжі про нашу національну музичну культуру, про творчість українських композиторів. Так, 13 жовтня  2022 у Варшавській філармонії розпочався великий європейський тур Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка. Розмаїта і  насичена  концертна мандрівка охоплює  шість країн – це Польща, Ліхтенштейн, Швейцарія, Німеччина, Бельгія та Австрія. В різних варіантах програм разом зі світовою класикою питома вага української музики. Фактично всі представлені імена є  класикою національної спадщини як минулого так і сучасності – це Максим Березовський, Микола Лисенко, Борис Лятошинський, Євген Станкович, Левко Колодуб.
Зокрема, в останньому за часом концерті в Берлінській філармонії, що відбувся 31 жовтня 2022, поряд з Симфонією №4 Р.Шумана і Фортепіанним концертом Ф.Шопена (соліст Брюс Лі) прозвучали  відома класична «Гражина» Б.Лятошинського і блискуча, виключно темпераментна і ефектна «Українська карпатська рапсодія» Л.Колодуба.
 

Не можна не згадати ще про одну важливу подію міжнародного значення у процесі інтегрування української музики у світову культуру. 25 жовтня 2022 стрімінгова платформа Opera Vision представила свій новий проєкт – постановку опери Бориса Лятошинського «Золотий обруч». У цьому унікальному починанні взяли участь сім міст світу – оперні театри Риму, Варшави, Гельсинки, Львову, Сан-Франциско, Вінчестеру та Королевського музичного коледжу в Лондоні. Цей задум, беручи до уваги географічну розосередженість учасників, було складно втілити у повноцінному оркестровому вираженні, адже для цього треба було залучити сім оркестрів різних країн. Тому організатори пішли шляхом відтворення оркестрової партії у фортепіанному еквіваленті і втілили  драматургічний задум у вигляді кількох розгорнутих сцен. Українські учасники – Тарас Бережанський (Захар Беркут), Хор Львівської опери під орудою Вадима Яценка, Маряна Русак (концертмейстер), а також український режисер Євген Лавренчук в Опері народовій у Варшаві.   Незважаючи на певну  дискусійність такого проєкту, особливо беручи до уваги виключну важливість оркестрової партитури опери, все ж таки ця експериментальна ідея заслуговує на позитивну оцінку, оскільки наближає світову аудиторію до осмислення творчості українського класика Бориса Лятошинського – композитора  безперечно світового  масштабу , але,на жаль, ще недостатньо  знаного на заході.

Серед приємних новин кінця жовтня – відзначення Премією імені В.С.Косенка композитора Богдана Кривопуста за творчі здобутки в галузі музики для дітей та юнацтва. Таке рішення Комітету з присудження цієї премії було зустрінуто цілковитим схваленням музичної громадськості.



                                                                                                     Т.Н.