НОВИНИ

Огляд концертів Міжнародного фестивалю
«Київ Музик Фест-2026» (частина І)

У столиці  25 вересня – 4 жовтня 2026  на великому патріотичному  та творчому підйомі пройшов «Київ Музик Фест-2026» – головний фестиваль класичної сучасної музики, що вже 37 років поспіль творить нову історію музичного мистецтва України. Адже у 1990 році саме цей фестиваль став першою незалежною від Московії національною міжнародною культурною подією, випередивши навіть політичні процеси та офіційне набуття Незалежності України у 1991 році.
Гасло нинішнього «Київ Музик Фесту-2026» –  «Українська музика – духовна міць нації». Його актуальність була підтверджена усім мистецьким наповненням програм фестивалю і навіть особливою стійкістю всіх учасників у реальних воєнних умовах проведення всіх мистецьких акцій. Відбулося 30 різножанрових концертів на різних локаціях, і цьому не змогли завадити ні  повітряні тривоги, ні перекриті мости і транспортні ускладнення. Жоден концерт не зірвався, жодний творчий задум не зазнав руйнування, і жодна людина не покинула концертні зали під час тривоги жовтого рівня (хоч це і пропонувалося адміністрацією за бажанням). Це була справжня сила духу і відданість українському мистецтву.

А кількість композиторів, твори яких були виконані на нинішньому «КМФ-2026», по-справжньому вражає: це 127  композиторів з багатьох міст України (Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Полтава, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, Луцьк, Мукачеве), а також 21 композитор з різних країн світу – США, Куби, Іспанії, Франції, Австрії, Польщі, Сербії, Грузії, Литви, Латвії, Естонії, Ізраїля, Монголії, Японії.

Як завжди, на фестивалі був представлений широкий творчий жанровий спектр і, відповідно, задіяна ціла армія виконавців. За традицією наймасштабнішою  домінантою фестивалю є симфонічна і вокально-симфонічна музика, яка нині була представлена у  концертах, що відбулися у Національній філармонії України. 26 вересня 2026 відбулося офіційне урочисте відкриття  фестивалю – концерт під назвою «П’ять пісень про Україну». Ця назва невипадкова, адже прозвучало п’ять симфонічних творів,  в кожному з яких щоразу по-своєму, неповторно оспівується і постає рідна Україна:  у  кантаті Віктора Степурка, яка так і називається «П’ять пісень про Україну» (Світлій пам’яті Івана Карабиця), але на відміну від однойменного твору останнього сповнена вже сучасного драматичного змісту; у витончено емоційному, неповторно ліричному  Концерті для флейти з оркестром Геннадія Саська;  у «Пісні про пісню, або Warum? без відповіді» – одному з найвиразніших творів  Ігоря Щербакова; у блискучій прем’єрі Концерту №8 для скрипки з оркестром нашого сучасного класика Євгена Станковича, кожний новий твір якого – це видатна подія музично-культурного життя України; і врешті  у Симфонії №13 «Контрасти» незабутнього і неповторного майстра Левка Колодуба, чия музика з плином часу набуває все нових сенсів і завжди актуальна. Відзначимо виключне довершене виконання цієї програми Національним симфонічним оркестром України, Національною хоровою капелою «Думка» та блискучими солістами Ігорем Тютюнниковим (флейта) та нашою гостею, віртуозною майстринею Анастасією Петришак (Швейцарія, Італія), що всі разом максимально виразно донесли до слухачів творчий задум композиторів. І все це під ідеальною орудою одного з найглибших інтерпретаторів  української сучасної музики  диригента Володимира Сіренка. Концерт мав величезний успіх і гарячий прийом слухачів.

Цікавість та гаряче сприйняття публіки викликав ще один симфонічний концерт 2 жовтня 2026  під назвою «Відображення у невідомому», підготовлений спеціально для КМФ-2026 Симфонічним оркестром Українського радіо (художній керівник і головний диригент Володимир Шейко). Гостро сучасно й насичено прозвучали нові твори  композиторів Кармели Цепколенко (Симфонія №7) та Сергія Пілютикова («Та, що танцює з вітром»). Оригінальне сприйняття сучасного українського живопису відобразилося у Симфонічних фресках «Древо» Лесі Дичко. Запорізька авторка Наталія Боєва вперше та успішно показала в Києві свою увертюру «Сходження» для органа з оркестром ( соліст – Георгій Курков).  Шевченківська тема виразно втілилася у творі «Шлях до Канева» Олега Безбородька. А особливою національною родзинкою програми концерту стала прем’єра в Україні твору монгольського композитора Нацангійна Жанцаннорова «Вихори бажань». Композитор свого часу здобував композиторську освіту саме в Україні, і з тих пір наша країна дорога його серцю. Українська професійна школа композиції відчутна і в цій увертюрі нашого монгольського колеги. Складна й різноманітна музика цього філармонічного концерту набула особливої виразності у диригентському трактуванні Володимира Шейка, що було відзначено поціновувачами сучасного мистецтва.          

Головною кульмінацією і справжнім апофеозом усього фестивалю КМФ-2026 став заключний симфонічний концерт-закриття «Нехай буде світло», що відбувся у Національній філармонії України 3 жовтня 2026. Це була квінтесенція найвищої професійної досконалості – і композиторської, і виконавської. В музиці, яка звучала у цей вечір, об’єдналася волелюбна ментальність трьох народів – Естонії, Грузії та України. Адже добре відомо, як дієво естонці та грузини підтримують нашу країну у боротьбі проти рашистської навали. У програмі першого відділу символічно переплітаються духовні одкровення Ганни Гаврилець («Знаки»), Любави Сидоренко (Концерт для віолончелі з оркестром) та естонського класика Арво Пярта  («Credo» для фортепіано, хору та оркестру). Останній твір свого часу зробив справжню революцію в музиці і завдяки своїй авангардній новизні і у змісті , і у виразних засобах. Композитор зазнав жорстокого гоніння з боку радянських ідеологів. Однак час його прийшов, і нині А.Пярт – один з найвідоміших та найвиконуваніших композиторів світу. Українська публіка зараз мала можливість переконатися у магнетичній силі його музики. За цим же принципом  у другому відділі концерту поєдналися твори Богдани Фроляк («Нехай буде світло») та Гії Канчелі («Стікс» для альта, хору та оркестру). Останній твір за давньогрецькою міфологією був задуманий композитором як  великий драматичний  реквієм, присвячений пам’яті дорогих йому людей. В контексті заключного симфонічного концерту фестивалю він прозвучав як данина  пам’яті всіх тих, хто загинув за Україну,  в тому числі грузинських воїнів, що віддали своє життя на фронтах рашистської війни проти нашої країни.  Українську музику представляли в концерті жінки-композиторки, які високо піднесли традиції нашої композиторської школи. І незабутня Ганна Гаврилець, і активно працюючі львівські композиторки Л.Сидоренко та Б.Фроляк продемонстрували філософську глибину мислення, виключну виразність задіяних засобів вираження, і, безперечно, національну природу інтонаційного змісту у своїх творах. Назва твору Б.Фроляк «Нехай буде світло» – це молитовний заклик, що його виголошує зараз вся Україна.(Фото з концерту - Дмитро та Вікторія Головченки).

Зазначений заключний симфонічний концерт був би неможливий без самовідданості і блискучої майстерності Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України, Національної капели «Думка», солістів Анни Поліщук та Богдани Півненко і абсолютно фантастичного керівника усього цього дійства диригента Ніколоза Рачвелі (Грузія) –  музиканта з унікальною енергетикою, яка об’єднала всіх, хто був на сцені  і в залі у єдиному творчому патріотичному пориві. Особливо вибухнув зал, коли на сцену з грузинськими та українськими прапорами вийшли воїни-грузини, що спеціально прибули з фронту, щоб привітати учасників цього незабутнього вечора. У ці хвилини всі ясно відчули, що поки ми всі разом – Україна незламна!

Поряд з виключно вагомими симфонічними концертами КМФ-2026 дуже обширним і різноманітним був камерний розділ фестивалю – це 15 концертів численних камерних колективів, інструментальних ансамблів та солістів. Не маючи можливості зупинитися на кожному виступі, згадаємо найбільш яскраві концерти за хронологічним принципом. Так, 26 вересня 2026,  в день відкриття фестивалю, ми зустрічали гостей з Одеси – Ансамбль «Senza Sforzando», який дебютував з вельми цікавою програмою у Фойє Національної філармонії України –  локації, що набирає все більшої популярності завдяки прекрасній акустиці. Молоді музиканти (п’ять інструменталістів і сопрано Тетяна Муляр на чолі з диригентом Олександром Перепелицею) продемонстрували дійсно рафіноване сучасне мистецтво, нову музику з  ідеальним рівнем виконання. Прозвучали твори Остапа Мануляка, Юрія Пікуша, Володимира Рунчака, Богдана Сегіна, Михайла Шведа, Кармелли Цепколенко та Андрія Мерхеля. Сім творів, сім яскравих композиторських індивідуальностей і сім високопрофесійних музикантів, які повністю віддаються творчості. Публіка високо оцінила цей концерт.

Не вперше виступає у нашому фестивалі молодіжний колектив «Лик домер» під орудою великої ентузіастки своєї справи Світлани Білоусової. Слухачі захоплено зустрічали їх 27 вересня 2026  в Залі імені О.Тимошенка Національної музичної академії України. Серед представлених творів найбільшу увагу привернули композиції Володимира Рунчака («Біля портрета Паганіні» та «Добридень, пане Дубовик» для ная та домрового оркестру), Геннадія Ляшенка (Капрічіо для домрового оркестру), Олексія Скрипника («Piano… forte…» «Дзиґа», присвячена оркестру «Лик домер») та Поема-концерт видатного виконавця і педагога Валерія Івка. Серед солістів особливо відзначимо Владіслава Ульянєєва – унікального віртуоза домрової гри.

29 вересня 2026  у цьому ж залі НМАУ шанувальники «Київ Музик Феста» мали можливість познайомитися з масштабним двочастинним творчим проєктом Лесі Гришко «Багатобарвна Україна». Не маючи можливості зупинитись на цих двох концертах докладно (а це 18 різножанрових творів), зазначимо, що перед слухачами дійсно постала Україна в усьому її розмаїтті, адже були представлені Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Ужгород, Івано-Франківськ, Дрогобич, Мукачево тощо. Шлемо нашим колегам з цих міст сердечні вітання, хоч і далеко не всі змогли приїхати на виконання своїх композицій через нинішні воєнні реалії. Проте зроблено запис усієї цієї фундаментальної акції  і, сподіваємося, з часом можна буде отримати відео. Щира вдячність всім численним виконавцям та  Лесі Гришко, що очолила велику роботу по підготовці цього важливого творчого проєкту.

Однією зі справжніх перлин фестивалю став концерт Київського камерного оркестру «Можливість острова», спеціально присвячений Валентину Сильвестрову. Він відбувся 30 вересня 2026  в Національній філармонії в день народження композитора і включив його знакові твори – Камерну кантату №8 на народні тексти, Камерну кантату №12 на вірші Тараса Шевченка (обидва твори для сопрано і камерного оркестру) та «The Messenger» для фортепіано і струнних. Особливий  внутрішній світ цієї неповторної музики витончено відтворили улюблена виконавиця композитора співачка Інна Галатенко,  талановитий піаніст  Максим Шадько і, безумовно, камерний оркестр блискучих професіоналів під орудою натхненної  Наталії Пономарчук. Прозвучали також внутрішньо близькі творам В.Сильвестрова композиції Олексія Войтенка («Можливість острова») та неймовірного Гії Канчелі («Valse Boston» для фортепіано і струнного оркестру), в якому партію фортепіано фантастично виконав Ніколоз Рачвелі – універсальний музикант, що об’єднує в одній особі композитора, диригента і піаніста. Слухачі влаштували бурхливу овацію всім учасникам цього незабутнього концерту.

1 жовтня 2026  в Міжнародний день музики концертними домінантами стали виступи Ансамблю нової музики «Рикошет» у Залі НСКУ та Національного камерного ансамблю «Київські солісти» під орудою Володимира Сіренка. У концерті «Рикошету» особливо відзначимо сюїту Сергія Пілютикова «Доброго дня, пане Дубовик», присвячену 95-річчю видатного українського художника Олександра Дубовика, як оригінальний і дуже успішний досвід музичного відтворення живописного витвору, своєрідний конгломерат двох видів мистецтва, що гармонічно поєднуються. Художник був присутній і брав участь у виконанні, що утворило своєрідний перформенс між ним і музикантами. Публіка в захваті активно  реагувала на цей експеримент.
Ввечері «Київські солісти» презентували у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака НМАУ велику програму камерних творів українських композиторів І.Карабиця, Ю.Ланюка, В.Сильвестрова, В.Сіренка, З.Алмаші, С.Зажитька, У.Бекірова, а також великого друга України композитора і саксофоніста Резо Кікнадзе. Особливо відзначимо сузір’я солістів, зокрема блискучих музикантів Дмитра Ткаченка, Марка Комонька, захисника України контрабасиста Марка Токара, який приїхав для участі в концерті з фронту. Це був парад талантів – композиторських та виконавських на чолі з чудовим і невтомним диригентом Володимиром Сіренком, яких гаряче зустрічав переповнений слухацький зал.

Якщо камерний марафон КМФ-2026 розпочали наші гості з Одеси, то закінчували його 3 жовтня 2026  дебютанти фестивалю зі Львова – Фортепіанний дует «Dovhan & Zubko Piano Duo», чий концерт під назвою  продемонстрували «Львівські контрасти» відбувся у Музичному салоні Національної філармонії. Це був своєрідний львівський десант, оскільки вся програма була складена з творів композиторів, що народилися у Львові. Це Віктор Камінський («Богородиця на Ясній горі»), Золтан Алмаші («Карпатська пісня»), Андрій Легкий, зараз проживає у США («Спостереження за часом»), Михайло Швед («Рондо», «Відзвуки»), Станіслав Людкевич («Valse Melancoliqus») та Богдан Сегін («Румбамбар»). Талановиті піаністи продемонстрували прекрасне відчуття стилю, глибину проникнення у композиторський задум, блиск фортепіанної техніки, надзвичайну досконалість піанізму. Вони відкрили публіці невідомі або забуті сторінки фортепіанної музики як от твір класика С.Людкевича, написаний ще у 1917 році, що звучить який симфонічна поема і демонструє високу майстерність автора. Разом з тим представили свіжі сучасні пошуки в музиці З.Алмаші, М.Шведа або у темпераментній п’єсі Б.Сегіна.

Велика подяка нашому партнеру Національній філармонії України на чолі з директором Михайлом Шведом за надану можливість проведення найкращих концертів фестивалю на філармонічних локаціях, за сприяння в усіх творчих та організаційних моментах, за вболівання за наше національне музичне мистецтво, його розвиток і процвітання.

Великий хоровий розділ Київ Музик Феста-2026 за участі найкращих хорових колективів України вимагає окремого докладного висвітлення. Так само як і грандіозний проєкт ЕМ-visia 2026, який фактично є фестивалем у фестивалі. Це буде зроблено в наступній частині нашого огляду.

                                    Тамара НЕВІНЧАНА